ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ КОРИСНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ТРИВАЛОСТІ СВІТІННЯ ДЖЕРЕЛ СВІТЛА
Ключові слова:
джерела світла, середня тривалість світіння, номінальний, корисний, випробування, похибка, напівпровідникові.Анотація
Дослідним шляхом доведено, що у традиційних джерел світла номінальна середня тривалість світіння еквівалентна корисній середній тривалості світіння. Це пояснюється тим, що традиційні джерела світла виходять з ладу раніше, ніж їхній світловий потік зменшиться до 70 %. Для напівпровідникових джерел світла ці поняття чітко розмежовані. Зазначено, що існуючі вимірювальні прилади не дають можливості з достатньою для практики точністю визначати величину сталих часу перехідного процесу падіння світлового потоку напівпровідникових джерел світла на підставі екстраполяції експериментальних даних короткочасних випробувань (6-10 тис. год.).##submission.downloads##
Опубліковано
2015-12-04
Як цитувати
Тарасенко, М. Г., Козак, К. М., Шавьолкін O. О., & Бойко, М. І. (2015). ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ КОРИСНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ТРИВАЛОСТІ СВІТІННЯ ДЖЕРЕЛ СВІТЛА. Світлотехніка, (2), 11–16. вилучено із https://lepe.kname.edu.ua/index.php/lepe/article/view/299
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).