СВІТЛОТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ ЗОВНІШНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ ТА АНАЛІЗ ЇХ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

Автор(и)

  • С. Ю. Поталіцин

Анотація

     Проведено аналіз параметрів, що характеризують енергетичну та світлотехнічну ефективність систем зовнішнього освітлення по областях України за 2010-2012 роки, а саме: протяжність мереж зовнішнього освітлення (кабельних і повітряних), кількість енергоощадних джерел світла, дистанційне управління зовнішнім освітленням, наявність приладів обліку електричної енергії, кількість спожитої електричної енергії та її вартість.

     На основі отриманих даних визначено недоліки освітлювальних установок (ОУ) зовнішнього освітлення та запропоновано шляхи підвищення енергозбереження в цій підгалузі світлотехніки.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-01-13

Як цитувати

Поталіцин, С. Ю. (2016). СВІТЛОТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ ЗОВНІШНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ ТА АНАЛІЗ ЇХ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ. Світлотехніка, (1), 49–57. вилучено із https://lepe.kname.edu.ua/index.php/lepe/article/view/311

Номер

№ 1 (2014): №37

Розділ

Статті

Ліцензія

   Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).