Методика розрахунку профіля дзеркального відбивача для розрядних ламп циліндричної форми і її апробація на прикладі проектування промислового світильника типу ЖСП-250
Ключові слова:
промислові світильники, розрядні лампи типу ДНаТ, необхідна КСС відбивача, зональні КСС відбивача, масив радіус-векторів, коефіцієнт підсилення і ККД світильника, метод елементарних від ображень, профіль відбивача, метод ротаційного видавлювавння.Анотація
Актуальними на сьогодні науковими напрямками є розробки – методологічні, теоретичні і експериментальні, пов’язані з підвищенням ефективності деяких категорій світильників з розрядними лампами. Однією з таких категорій є потужні промислові світильники прожекторного класу. Дана робота спрямована на вирішення актуального наукового завдання пошуків шляхів підвищення ефективності проектування промислових світильників з глибоким і концентрованим світлорозподілом. На сьогоднішній час практично немає робіт, які б відноситись до задачі розрахунку геометрії профілів дзеркальних круглосиметричних відбивачів, які за наявності джерела світла фіксованого типу і потужності забезпечували необхідний світлорозподіл світильників. Метод елементарних відображень, який описано у класичних роботах, не дозволяє коректно визначити геометрію відбивача, яка забезпечує необхідний баланс у рівнянні, яке пов’язує силу світла світильника з силою світла джерела і відбивача. Значний час розрахунку класичним методом і одержання неточних рішень спонукає до переосмислення вирішення задачі розрахунку геометрії профіля відбивача світильника з жорстко регламентованим світлорозподілом. Така задача була у першому наближенні сформульована нами у попередніх роботах. Метою даної роботи є апробація методики рішення зворотної задачі визначення геометрії круглосиметричного дзеркального відбивача на прикладі промислового світильника типу ЖКУ-250 зі світлорозподілом типу Г-2. Як вихідний масив даних для виконання розрахунку використовувались світлотехнічні і технічні характеристики джерела світла – лампи ДНаТ-250, необхідний світлорозподіл світлового приладу, коефіцієнт дзеркального відбиття відбивача, а також вимоги до ККД проектованого світильника і його коефіцієнта підсилення. В результаті виконаної роботи можна відзначити ефективність методики як у плані точності розрахунків, так і простій геометрії відбивача, одержаній у розрахунковий спосіб, що дозволить використовувати спрощені технологічні схеми при серійному виготовленні таких світильників.
Посилання
Trembach V.V. Svetovy`e prybory`. M: Vy`sshaia shkola, 1990. – 462 s.
Balandaeva L.G., Petchenko G.A., Tokman` A.I. E`ffektivnaya metodika rascheta formy` zerkal`nogo otrazhatelya svetil`nika s trebuemoj KSS // Kommunal`noe xozyajstvo gorodov. - № 53. – 2003.- s. 207-210.
Petchenko G.A., Gurakova L.D., Balandaeva L.G., Xixlya T.A., Stepura V.I. Reshenie obratnoj zadachi primenitel`no k naxozhdeniyu optimal`nogo profilya zerkal`nogo kruglosimmetrichnogo otrazhatelya v ramkax metoda єlementarnіx otobrazhenij // Svetotexnika i e`lektroєnergetika. - № 1. – 2007.- s. 40-44.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).