Можливості підвищення ефективності комунальної енергетики втіленням когенерації
Ключові слова:
державна енергетична служба; когенерація; котел; парової турбіни зворотного тискуАнотація
У паливно-енергетичному секторі (ПЕК) найбільш енергоємними є технологічні процеси, пов'язані з виробництвом, перевезенням та використанням теплової енергії, що виробляються котельнями житлово-комунальної інфраструктури, яких тисячі в країні.
Такі фактори, як амортизація основних фондів, застаріла структура виробництва, дефіцит енергетичної сировини, значні втрати електроенергії та теплової енергії під час їх передачі призводять до зниження якості, надійності та економії енергопостачання споживачів, зокрема.
Одним з найбільш перспективних напрямків модернізації енергетики міста є реалізація принципів когенерації при впровадженні парових турбін. З метою мінімізації капітальних вкладень ця можливість найбільш ефективно реалізовується в котельнях, до складу яких входять парові котли з відповідними параметрами. У більшості випадків пара, що виробляється в таких котлах, відводиться від 1,6 - 3,0 МПа до 0,2 - 0,5 МПа в системі охолодження та зниження тиску для подачі в котли. Встановлення парової турбіни із зворотним тиском замість системи охолодження та зниження тиску дозволить виробляти власну електроенергію, якщо вона забезпечує тепло та гарячу воду для споживачів. У даній роботі представлена можливість впровадження циклу парових турбін у районних котельнях, оцінка балансу витрат палива, електроенергії, теплових потоків та споживання води. Розглянуто реалізацію когенерації за рахунок реалізації парової турбіни тиску в котельні за адресою просп. Московський, електрична потужність котельні становить ~ 4 МВт. Для цієї котельні розглянуто кілька варіантів виконання циклу парових турбін. З турбіною зворотного тиску пари з електричною потужністю 4 МВт, 6 МВт або 14 МВт з можливістю підключення до існуючої системи циклу. Відповідно до результатів, найбільш раціональним варіантом реалізації проекту є реалізація парової турбіни Р-6-1,6 / 0,2, оскільки технологічна схема та режими котельні забезпечують номінальне навантаження турбіни протягом усього часу.
Розрахунки показали, що надлишок електроенергії, який буде генеруватися на ТЕС-4 після встановлення турбіни P-6-1,6 / 0,2, складе ~ 1,4 МВт взимку та ~ 3,7 МВт влітку. Його можна продати в мережу або, скориставшись послугами мережі, відправити своїм користувачам - станції теплопостачання (інші відділення). Турбіна влітку і взимку може працювати в одному режимі.
Посилання
Malyarenko V. A., Shubenko O. L., Andryeyev S. Yu., Babak M. Yu., Seneckij O. V., Kogeneracijni tehnologiyi v malij energetici : monografiya // Harkiv. nac. un-t misk. gosp-va im. O. M. Beketova, In-t problem mashinobud. im. A. M. Pidgornogo. – Harkiv : HNUMGim. O. M. Beketova, 2018. – 454 s.
Kazarova I. O. Pidvishennya efektivnosti sistem energopostachannya za rahunok vprovadzhennya kogeneraciyi: dis. kand. tehn. nauk : 05.14.06 / Kazarova Inna Oleksandrivna – Harkiv, 2017. – 194 s.
Kazarova I. O. Pidvishennya efektivnosti sistem energopostachannya za rahunok vprovadzhennya kogeneraciyi: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. tehn. nauk : spec. 05.14.06 "Tehnichna teplofizika ta promislova teploenergetika" / I. O. Kazarova. – Harkiv, 2018. – 24 s.
Malyarenko V.A., Kazarova I. O., Seneckij O.V., Temnohud O. O. Doslidzhennya vprovadzhennya gazoporshnevih ta gazoturbinnih dviguniv pri perevedenni kotelni v rezhim kogeneraciyi. // Integrovani tehnologiyi ta energozberezhennya. NTU «HPI»: sb. nauk. pr. Harkiv: NTU «HPI», 2019. № 2. S. 3-10..
Shubenko A.L., Malyarenko V.A., Seneckij A.V., Babak N.Yu. Kogeneracionnye tehnologii v energetike na osnove primeneniya parovyh turbin maloj moshnosti. Harkov: NAN Ukrainy, Institut problem mashinostroeniya, 2014. 320 s. ISBN 978-966-02-7059-6.
Budanov V.A. Optimizacionnye issledovaniya i vybor racionalnyh shem kogeneracionnyh energokompleksov: avtoref. dis… kand. tehn. nauk: spec. 05.14.04 "Promyshlennaya teploenergetika" / Budanov Vitalij Aleksandrovich. Moskva, 2010. 16 c.
Sokolov E.Ya. Teplofikaciya i teplovye seti: uchebnik dlya vuzov. M.: Izdatelskij dom MEI, 2006. 472 s.
Shubenko A.L., Babak N.Yu., Seneckij A.V., Rogovoj S.V. Perevod teploelektrocentrali na szhiganie mestnogo topliva v obemah, obespechivayushih rabotu stacii v letnee vremya // Energosberezhenie. Energetika. Energoaudit, 2013. № 4. S. 17-26. ISSN 2218-1849.
Vanslambrouck B., Vankeirsbilck I., Gusev S., De Paepe M. Turn waste heat into electricity by using an Organic Rankine Cycle // 2nd European Conference on Polygeneration, 30 March-1 April, 2011 year. Tarragona, Spain, 2011. 14 r. http://six6.region-stuttgart.de/sixcms/media.php/773/ABS-39-Bruno-Vanslambrouck.pdf
Minea V. Power generation with ORC machines using low-grade waste heat or renewable energy // Applied Thermal Engineering, 2014. № 69. R. 143-154.
Alyokhina S., Senetskyi O. The use of turbines that work on Organic Rankine Cycle for small enterprises // 11th International Conference of Young Scientists on Energy Issues, May 29-30, 2014. Kaunas, Lithuania: Lithuanian Energy Institute, 2014, 6 p.
Soave G. Equilibrium Constants from a Modified Redlich-Kwong Equation of State // Chemical Engineering Science, 1972. № 27. RR. 1197-1203.
Abbas R. Joule. Thomson coefficients and Joule-Thomson inversion curves for pure compounds and binary systems predicted with the group contribution equation of state VTPR // Fluid Phase Equilibria, 2011. № 306. RR. 181-189.
Peng D.Y., Robinson D.B. A new two – constant equation of state // Industrial & Engineering Chemistry Fundamentals, 1976. № 15. RR. 59-64.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).